Сусідські війни, або Як визначити межі земельної ділянки 

На дворі ХХІ століття, світ заполонила мережа інтернет і глобальний доступ до всіх публічних реєстрів.  

З 1 січня 2013 року в Україні стала доступною публічна кадастрова карта За допомогою публічної кадастрової карти ми можемо перевірити наявність реєстрації тієї чи іншої земельної ділянки в Держгеокадастрі  та взнати відомості про кадастровий номер, розміри, місцезнаходження, цільове призначення ділянки. 

Однак незважаючи на сьогоднішні технічні можливості між сусідами виникають конфлікти щодо дійсної межі суміжних земельних ділянок. Як правило, такі конфлікти варіюються в межах одного метра в ту чи іншу сторону. 

Чому так відбувається і як уникнути конфліктних ситуацій з сусідами 

Зазвичай межі суміжних земельних ділянок сусідів встановлюються при проведенні землевпорядних робіт. Межі завжди визначаються суто в технічній документації – в натурі межі земельної ділянки не позначаються. Так, один сусід може мати Державний акт про право власності на земельну ділянку, а інший ще ні. Це ускладнює встановлення дійсних меж такої земельної ділянки. 

Згідно чинного земельного законодавства, межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. 

Відтак, встановлення межових знаків на належній вам земельній ділянці значно покращить ваші відносини із конфліктним сусідом. 

Також у Земельному кодексі України питанню добросусідства присвячено цілу главу, де висвітлюється порядок захисту інтересів власників землеволодінь, що межують між собою, та врегулювання протиріч, які виникають при здійсненні прав на своє майно. 

Зміст та особливості правового регулювання добросусідства 

Глава 17 Земельного кодексу України нормативно врегульовує обмеження щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такого використання земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей. 

Під незручностями, в розумінні статті 103 Земельного кодексу України, слід розуміти затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення (перелік таких незручностей  не є вичерпним). 

Зміст добросусідства, полягає в сукупності прав та обов’язків суб’єктів таких відносин. При цьому комплекс цих прав та обов’язків, по суті, є однаковим для кожного власника чи землекористувача. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і засобами, що не мають неправомірного впливу на сусідні володіння (земельні ділянки), а також вимагати від інших власників (землекористувачів) такого ж використання сусідніх земельних ділянок. У той самий час обов’язок кожного власника (землекористувача) — не допускати при цьому заподіяння неправомірного впливу на сусідні земельні ділянки. 

Відповідно до статей 106, 107 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. 

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. 

Органи, на яких покладено завдання вирішення земельних спорів та додержання громадянами правил добросусідства, що цікавить нас безпосередньо, це органи місцевого самоврядування (ст. 158 Земельного кодексу України). 

Сільська, селищна або міська рада, користуючись технічною документацією, розробленою землевпорядною організацією, забезпечує встановлення межових знаків. Самовільне встановлення меж є незаконним і карається штрафом.  

Відповідно до глави 17 Земельного кодексу України «Про добросусідство», власники земельних ділянок зобов’язані встановлювати межі між земельними ділянками з відома іншої сторони і з письмового дозволу місцевих органів самоврядування. Закріплення меж ділянки межовими знаками мусить відбуватися в присутності власників (користувачів) цієї та суміжних ділянок або уповноважених ними осіб. Повідомити власників суміжних ділянок фахівці-землевпорядники мають щонайменше за 5 робочих днів до початку таких робіт. Межові знаки повинні бути тільки ті, що визначені до користування Дергеокадастром. 

Значна частина суперечок також пов’язана з порушенням однією стороною будівельних норм. Щоб не доводити до конфліктів та суперечок, варто при будівництві й облаштуванні своєї ділянки чітко дотримуватися будівельних, землевпорядних і санітарних норм. 

Перша інстанція для врегулювання земельного спору – відповідна місцева рада, де на засіданні сесії приймається відповідне рішення. В разі неможливості досягнення компромісу або невиконання рішення сесії ради за даним земельним спором подальшою інстанцією є суд. 

Однак проблема земельних спорів щодо встановлення межі земельної ділянки навіть при наявності рішення суду не завжди зникає а конфлікт між сусідами так і залишається.  

Відтак, в першу чергу, треба порозумітися між собою і вже потім зафіксувати рішення у встановленому порядку.