Що робити, якщо контрагент не надає інформацію щодо структури власності

Як переконатися, що в його справі не задіяні частки з РФ чи РБ?

Згідно з наказом Міністерства фінансів №163 від 19.03.2021 структура власності визначається в якості офіційного документу, на якому з допомогою схем зазначено склад юридичної особи з вказівкою на всіх членів, які самостійно або ж сумісно з іншими мають право власності чи безпосередній вплив на управління справою, функціонування структури.

Якщо в структурі наявні особи з іноземним громадянством або громадяни України, які також є громадянами (підданими) інших держав, в обов’язковому порядку повинні додаватися офіційні папери, що підтверджують їх права в структурі, за винятком випадків, коли інформація про відповідні суб’єкти наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських утворень.

На схемі структури власності вказується інформація щодо:

• осіб, які безпосередньо або опосередковано мають у самостійній або спільній власності з іншими юридичну особу;
• осіб, які незалежно від наявного права власності, володіють впливом на процес керівництва або функціонування юрособи;
• обсягу корпоративних прав у відсотках, якими володіє кожна фізична, юридична особа, траст чи інші утворення у відповідному бізнесі.

Структури власності обов’язкові до зазначення щодо:

• фізичної особи-громадянина України — ПІБ, дата народження, ІПН або номер/серія національного паспорта громадянина України чи посвідчення особи для виїзду за кордон (для осіб, які з релігійних чи інших переконань відмовилися від використання реєстраційного номера, згідно правової процедури повідомивши про це відповідні структури);
• фізичної особи-іноземця або особи без статусу громадянина — ПІБ англійською мовою з транслітерацією українською, країна громадянства (або кілька, якщо особа має не один паспорт), дата народження. Незалежно від країни громадянства особи, вказується також та держава, в якій протягом поточного року особа офіційно сплачувала податки;
• юрособи України — точна та повна назва утворення згідно з установчими документами та зазначеними в ЄДРПОУ даними;
• юридичної особи, трасту, іншої організації іноземного походження — повна назва англійською мовою з транслітерацією на українську, держава заснування та реєстрації довіреної особи (за наявності), місце розташування, ідентифікаційний код (якщо використовується), за яким подається податкова звітність в країні резидентства власника.

Ненадання або несвоєчасне інформування реєстратора щодо особи кінцевого власника розцінюється як порушення та тягне за собою сплату штрафу у розмірі від однієї до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів керівником або особою, що має повноваження діяти від його імені.

Проте в час дії воєнного стану передбачені наступні винятки:

• подача звітності за весь період можлива протягом трьох місяців після відміни воєнного стану;
• в період, коли країна знаходиться в стані війни та 3 місяці після його офіційного завершення на відповідних осіб не поширюється адміністративна або ж кримінальна відповідальність за відсутність фінансової звітності;
• особи, які фізично не мають можливості впродовж 90 днів від дати закінчення воєнного стану надати уповноваженим органам звітні документи через наслідки їх залучення до бойових дій, не підлягають адміністративному або кримінальному покаранню та можуть подати дані протягом місяця від моменту, коли припинили існувати обставини, що заважали зробити це раніше;
• в ході воєнного стану уповноважені особи відповідних органів не повинні проводити будь-які види контролю на предмет подачі звітності або повноти наданої інформації.

Згідно з законодавством України, на даний час діють заборони на співпрацю з громадянами РФ. Власники українського бізнесу можуть зазнати вилучення майна, якщо один з учасників, акціонерів чи бенефіціарів є:

• РФ напряму або опосередковано;
• юридичні особи, в яких засновником або власником частки, пакету акцій є РФ.

Отже, під час воєнного стану українським компаніям та фізичним особам-підприємцям дозволяється не подавати податкову, облікову та іншу фінансову звітність. Проте з урахуванням того, що в законодавство регулярно вносяться зміни, варто стежити за актуальністю вимог та діяти відповідно до них.

В разі, якщо контрагент відмовляється надавати інформацію про структуру власності, є сенс призупинити з ним ділові стосунки. Адже у випадку наявних зв’язків з РФ бізнес партнера може нести відповідальність за співпрацю з країною-агресором.