Правове регулювання донорства репродуктивних клітин в Україні

Правові засади донорства закріплені в Конституції України (ст. 49). Подальший розвиток конституційні положення отримали в ст. 290 Цивільного кодексу України під назвою «Право на донорство», якою визначено, що кожна повнолітня дієздатна особа має право бути донором крові, її компонентів, а також органів та інших анатомічних матеріалів і репродуктивних клітин. Так, кожний громадянин України, а також іноземець або особа без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на охорону здоров’я, складником якого є право на донорство. Це право забезпечується системною діяльністю державних та недержавних організацій, фінансуванням відповідних програм розвитку донорства крові та її компонентів, органів, клітин та інших анатомічних матеріалів. У процесі реалізації реформування охорони здоров’я в Україні 16 липня 1999 року було ухвалено Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини». Цим законом визначено умови і порядок застосування трансплантації як спеціального методу лікування. 17 травня 2018 року Верховна Рада затвердила нову редакцію цього Закону під назвою «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» .

Донор (від лат. dono — дарую) — людина, яка добровільно дає частину своєї крові для переливання пацієнтам (реципієнтам) чи для готування лікувальних препаратів, а також свою тканину (наприклад, шкіру) чи орган (наприклад, нирку) для пересаджування (трансплантації) іншим особам. Також до цього поняття включають донорство яйцеклітини

Донор репродуктивних клітин — чоловік або жінка, який або яка надають свої репродуктивні клітини, придатні для використання при лікуванні безпліддя шляхом застосування методів допоміжних репродуктивних технологій.

Донорство яйцеклітин — це важливий крок у сфері репродуктивної медицини, що допомагає жінкам із безпліддям отримати шанс на успішне материнство.

Перш ніж стати донором, потрібна ретельна підготовка. Кожен етап організовано так, щоб гарантувати медичне забезпечення донорства на високому рівні.

Донором може стати здорова людина, яка відповідає критеріям за станом здоров’я та не має серйозних генетичних/інфекційних захворювань.

Перед процедурою донор має пройти обов’язкове обстеження (гормональний профіль, аналізи крові, УЗД, консультація психолога), аби переконатися, що він повністю готовий до процедури.

Донорство яйцеклітин — це процес, під час якого жінка-донор надає свої ооцити (статеві клітини, які розвиваються в яєчнику) для використання іншими жінками, які не можуть зачати природним шляхом або через власні репродуктивні порушення (відсутність яйцеклітин, низька якість ооцитів, генетичні захворювання тощо). Сучасні репродуктивні технології (зокрема, штучне запліднення та екстракорпоральне запліднення) дають змогу використати ці донорські яйцеклітини для досягнення успішної вагітності.