Надання відпусток працівникам під час дії воєнного стану

Важлива інформація для роботодавців.

До загальних законодавчих актів, що регулюють питання права та гарантій надання робітникам відпусток, зокрема Закону України «Про відпустки» та Кодексу законів про працю України на час воєнного стану додають спеціальні зміни. Зокрема застосовані певні коригування щодо порядку оформлення та оплати відпусток, вираховування робочого стажу для надання оплачуваного відпочинку. Також реалізовані певні обмеження та визначені нові види відпусток.

Додаткові законодавчі акти діють виключно у період воєнного стану та мають перевагу над положеннями норм загального законодавства в даній галузі. Після скасування стану війни у країні відповідні зміни втратять актуальність.

Нововведення стосуються кількох напрямків, тому для зручної структуризації інформації пропонуємо розглянути окремо кожен з них. Роботодавцям рекомендується ретельно стежити за актуальними змінами законодавства, щоб не обмежувати права працівників, оптимально організувати робочий процес та діяти в межах чинних правил.

Яким чином надається щорічна оплачувана відпустка працівникам

Для початку варто виділити основний аспект, якого зміни не торкнулися: працівники організації мають отримувати відпустку згідно з попередньо встановленими та узгодженими графіками. Такий підхід дозволяє керівнику своєчасно повідомити підлеглих про дати відпочинку, підготувати необхідні документи, виплатити кошти та організувати оптимальний почерговий вихід у відпустку працівників із взаємозамінними обов’язками.

Що стосується напрямків, до яких було внесено зміни, маємо наступні правила надання відпусток на час воєнного стану — встановлення права організації відмовити робітнику у відпочинку тривалістю довше, ніж 24 календарні дні навіть у тому випадку, якщо триваліший термін був передбачений законом чи трудовим контрактом. Варто зауважити, що невикористані дні, що перевищують термін у 24 дні, не втрачаються працівником, а переносяться на наступний рік та можуть бути використані після відміни воєнного стану.

Обмеження щодо тривалості стосуються лише щорічної обов’язкової відпустки. Якщо в організації передбачені додаткові дні відпочинку для робітників, соціальні та іншого типу, вони можуть бути використані в загальному порядку.

У випадку звільнення робітника фінансова компенсація виплачується в загальному порядку. У разі смерті працівника невикористані ним дні відпустки (щорічної та всіх інших видів), оплачуються організацією рідним або перераховуються в суму спадщини.

Відмова у відпустці працівнику

Право не надавати робітникам щорічну відпустку мають лише організації, що належать до категорії критичної інфраструктури або якщо працівник виконує завдання такого типу. Належність підприємств до даного рангу визначається виконанням важливих для економічного та оборонного сектору робіт, призупинення яких може нести загрозу національній безпеці. Єдиний виняток, за якого відпустка має бути надана, незалежно від місця роботи та обов’язків працівника — у зв’язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до 3 років.

Під час дії воєнного стану роботодавець не зобов’язується, але має право не надати працівнику невикористані дні відпустки за попередні робочі періоди. Актуальність втрачають законодавчі положення, що стосуються надання невикористаних днів в межах поточного року або не пізніше 12 місяців після його завершення, або ж заборони відмови у відпочинку протягом двох років підряд, зокрема працівникам до 18 років, тим, хто працює в шкідливих умовах.

Висновок з усього сказаного вище — організація в особі керівника має право обмежити тривалість відпустки працівників 24 днями, проте на власний розсуд може надати й більшу кількість днів, якщо це передбачено умовами праці. Порядок визначається компанією самостійно з урахуванням режиму роботи й типу господарської діяльності.

Вихід у відпустку за власний рахунок

Згідно з відповідним законом, роботодавець в час воєнного стану має надати робітнику можливість відпочинку поза щорічною оплачуваною відпусткою за сімейними та іншими особистими обставинами без нарахування заробітної плати за цей період. В мирний час термін, протягом якого працівник може бути відсутнім, визначається робочим контрактом, проте не повинен перевищувати 15 днів. В час воєнного стану обмеження щодо тривалості знімаються.

Неоплачувана відпустка надається:

• без обмежень щодо тривалості, але лише під час воєнного стану; 
• всім робітникам, незалежно від посади та статусу, за особистим бажанням;
• не обов’язково з прийняття рішення керівником.

Працівник має право за власним бажанням піти у відпустку без збереження оплати, а відмова роботодавця допускається лише у тому випадку, якщо організація належить до підприємств критичної інфраструктури.

Час перебування працівника на відпочинку у зв’язку з подібним запитом зараховується до робочого стажу, що може використовуватися при розрахунку днів обов’язкової відпустки.

Новий тип відпустки на період війни

З 19 липня 2022 року введено вид відпустки, який не передбачає виплати закріпленої договором грошової винагороди і може надаватися за наступних умов:

• тривалість не довше 90 днів — робітник може кілька разів скористатися таким видом відпочинку на менші періоди, але в сумі за весь час дії воєнного стану перебування підлеглого у відпустці не може перевищувати вказаний проміжок часу; 
• доступність тільки робітникам, які у зв’язку з війною виїхали за кордон або набули статусу ВПО;
• наявність документального підтвердження вимушеного виїзду за межі України, отримання статусу тимчасового захисту або присвоєння статусу внутрішньо переміщеної особи.

Важливим моментом в оформленні нового виду відпусток, що не підлягають оплати, є наявність власного бажання працівника скористатися такою можливістю. Примусово роботодавець не може відправити підлеглих на відпочинок, який фінансово не компенсується.

Стаж, що впливає на щорічну відпустку

З 19.07.2022 року до законодавчих положень, що регулюють вказані аспекти, були внесені зміни. Нововведення стосуються осіб, які вступили на військову службу — строкову, за призовом, контрактну. Період їх служби від дати 19.07.2022 року не входить в стаж, що застосовується для визначення тривалості відпустки, проте термін до вказаної дати буде врахований. При цьому зміни не стосуються категорії осіб, що входять до лав територіальної оборони — для них все лишається без змін і період служби буде використаний для надання відпустки.

Варто звернути увагу, що раніше всі святкові і неробочі дні не враховувалися до загальної тривалості відпустки. Оскільки в час воєнного стану вихідні такого типу не передбачені, вони стандартно входять в період відпустки у якості робочих.

Час перебування працівника у відпустці нового типу, що передбачена для осіб, які виїхали з місця постійного проживання, не зараховується до стажу, що використовується при розрахунку основного щорічного відпочинку робітника.

Оформлення відпустки та порядок оплати

У звичайному порядку працівник повинен надати заяву про намір піти у відпустку або попередити про її початок, а керівник — видати відповідний наказ. В час дії воєнного стану допускається подача заяв не у фізичному паперовому вигляді, а через електронну пошту або будь-який з месенджерів. Отримавши подібне повідомлення, роботодавець також має підготувати наказ і ознайомити з ним працівника, зокрема способами електронного зв’язку.

Відповідно до положень чинного законодавства, оплата щорічної основної відпустки має бути виконана до дати її початку. Проте двостороннім трудовим договором може бути визначений інший формат перерахування виплат. Законом не забороняється нарахування оплати після початку періоду відпустки, якщо обидві сторони це погодили.

Виклик робітника з відпустки

За законом викликати працівника на роботу можливо лише під час використання ним щорічної основної відпустки. Проте процес відбувається за наявності відповідних підстав, пов’язаних з організацією робочого процесу, та за згодою самого члена колективу.

Якщо робітник перебуває у відпустці, яка не оплачується роботодавцем, можливість його виклику до закінчення погодженого терміну відпочинку не передбачається. За згодою обох сторін відпустку такого типу можна припинити достроково. Законом не встановлений порядок проведення процедури, але й заборони щодо цього немає.

В період воєнного стану багато зміни торкнулися Трудового кодексу та організації робочого процесу в цілому. За нововведеннями потрібно стежити, щоб завжди діяти в межах закону, знати та захищати свої права, а також підлеглих.