Кіберзлочини: сучасні виклики та правове регулювання

    В умовах сьогодення важко уявити життя людей без мережі Інтернет, мобільних телефонів, комп’ютерів та інших цифрових технологій, за допомогою яких люди спілкуються, здійснюють банківські операції, роблять покупки, розважаються, читають книги, дізнаються про новини, працюють. Звісно ж, вчиняється дуже багато злочинів із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, програмних засобів та відповідного обладнання, внаслідок чого в людей і компаній викрадаються персональні дані, кошти з рахунків, комерційна та конфіденційна інформація, блокується робота підприємств, великих компаній. Відтак, увесь світ зіткнувся з новим видом злочинів — кіберзлочинами. 

    Отже, аналізуючи науково-практичні публікації у цій сфері, можна зазначити, що кіберзлочин — це соціальне явище, яке включає навмисну мотивовану атаку з використанням мережі Інтернет на інформацію, програми чи дані, розміщені в певній комп’ютерній системі. Кіберзлочини вчиняються особою або групою осіб і є суспільно небезпечними для країни, окремої особи, юридичної особи, для власності і прав та свобод громадян. 

   Методи боротьби та протистояння кіберзлочинності регулюються як чинним законодавством України, так і міжнародними договорами. Насамперед, Конституцією України, Кримінальним кодексом України, також Законами України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». 

  Відповідальність за кіберзлочини регулюється розділом ХVІ Кримінального кодексу України «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку». 

  Так, несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або порушення встановленого порядку її маршрутизації, карається штрафом від 600 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого. 

  Якщо такі дії вчиняються повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо такими діями завдано значної шкоди, особа карається позбавленням волі від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. 

  Створення з метою використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, карається штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі до 2 років. Якщо такі дії вчиняються повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значної шкоди, — особа позбавляється волі на строк до 5 років. 

  Несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, карається штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до 2 років. Якщо такі дії вчиняються повторно або за попередньою домовленістю групою осіб, або якщо вони заподіяли значної шкоди, особа карається позбавленням волі від 2 до 5 років.  

  Несанкціонована зміна, знищення або блокування інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, карається штрафом від 600 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років. Якщо ж такі дії особи призвели до витоку інформації, особа може бути позбавлена волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на той самий строк. Якщо ж такі дії вчиняються повторно, за попередньою змовою групою осіб, або вони заподіяли значної шкоди — особа може бути позбавлена волі від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років. 

  Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електронного зв’язку порушення порядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється, якщо такі дії заподіяли значної шкоди, або вчинені особою, яка відповідає за їх експлуатацію, караються штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк. 

  За умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв’язку, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, може бути застосований штраф від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років. Якщо ж такі дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значної шкоди, може бути застосоване обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.  

  Однак слід зазначити, що на сьогоднішній день спостерігається недостатнє законодавче регулювання кіберзлочинності та слабка міжнародна співпраця у сфері боротьби з нею, тоді як кіберзлочинці постійно вдосконалюють свої методи і навички, використовуючи найновіші, найдосконаліші програми. Нестача досвідчених фахівців з кібербезпеки не дає можливості належним чином здійснювати захист систем та боротися зі злочинами.