Процедура допитів: права підозрюваного та правова підтримка

   Підозрюваною є особа, якій в порядку, передбаченому законом, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої повідомлення про підозру складено, однак не вручено внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений законом.

   Перед проведенням процесуальних дій підозрюваній особі роз’яснюються її права. Підозрюваний має право:

– знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, а також отримати їх роз’яснення;

– на першу вимогу мати захисника і зустріч з ним незалежно від часу, в робочі, святкові неробочі та вихідні дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту — зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові та неробочі дні, на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях;

– на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження, на отримання правової допомоги за рахунок держави у випадках, передбачених законодавством, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів для сплати такої допомоги.

Тобто, захисник може у будь-який момент бути залучений підозрюваним, його законним представником, а також іншими особами на прохання чи за згодою підозрюваного до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника.

   Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, якщо, згідно з чинним законодавством, участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний не залучив захисника; якщо підозрюваний заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутності коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно; якщо слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний не залучив його, а також в інших випадках, передбачених законодавством, яке регулює надання безоплатної правової допомоги.

   Підозрюваний також має право не говорити нічого з приводу підозри проти нього, або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання; давати пояснення, показання з приводу підозри, чи в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання. Це право закріплене у статті 63 Конституції України, згідно з якої особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

   У разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрювана особа має право на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких, родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування.

   Підозрюваний має право збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді і суду докази, брати участь у проведенні процесуальних дій, заявляти клопотання, відводи.

   Допити підозрюваного проводяться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням з підозрюваним. При цьому забороняється проводити допит понад дві години без перерви, а в цілому — понад вісім годин на день.

   Перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі, якщо вік особи не встановлено, але є підстави вважати, що особа є малолітньою або неповнолітньою, до встановлення віку такої особи її допит проводиться за правилами, передбаченими для допиту малолітньої або неповнолітньої особи. За необхідності до участі в допиті залучаються перекладач і захисник.

   Якщо підозрюваний відмовляється відповідати на запитання, давати показання, особа, яка проводить допит, має його зупинити відразу після отримання такої заяви.

   Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та відеозапис.

   Підозрюваний під час допиту може використовувати власні документи і нотатки, особливо якщо його показання пов’язані з будь-яким обчисленням та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.

   Підозрюваний за власним бажанням може викласти свої показання власноруч. За такими показаннями особі можуть бути поставлені додаткові запитання.

   Підозрюваний має право не відповідати на запитання з приводу обставин, щодо надання яких є пряма заборона в законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, адвокатська таємниця, таємниця нарадчої кімнати, тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчинені нею, близькими родичами чи членами сім’ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні розшукові (слідчі) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють з органами досудового розслідування.

   Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.

   Допит підозрюваного — малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності — лікаря. При цьому, такий допит не може продовжуватись без перерви понад одну годину, а загалом — понад дві години на день.